УВАГА СЕЛФХАРМ Селфхарм або іншими словами самопошкодже | ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
УВАГА СЕЛФХАРМ
Селфхарм або іншими словами самопошкодження – навмісне пошкодження свого тіла через внутрішні чинники без суїцидальних намірів.
Найбільш часта форма самопошкодження – порізи і роздряпування шкіри за допомогою гострих предметів
Способів самоушкодження багато. Деякі люди вдаються до різних варіантів, а деякі використовують один і той же спосіб постійно.
Основа будь-якого самоушкодження – навмисне заподіяння собі шкоди з певною метою: саморегуляція, відволікання, самопокарання і так далі.
Крім порізів різних частин тіла, зустрічаються і такі способи самоушкодження, як:
переїдання і недоїдання,
кусання себе,
опіки,
втиканіе в себе предметів,
навмисне передозування, будь якими речовинами,
надмірні фізичні навантаження з метою заподіяння собі шкоди,
видирання волосся,
участь в бійках,
стрибки з висоти.
Деякі дослідники виділяють так званий емоційний селфхарм. Він може полягати в тому, щоб спеціально спровокувати іншого до агресії щодо себе.
Вікових рамок у селфхарма практично немає. При цьому статистичні дані показують, що самопошкоджувальна поведінка найбільш часто зустрічається у людей підліткового і юнацького віку 14 – 24 роки, що можна пов’язати з більш високою емоційною вразливістю, з одного боку, і дефіцитом навичок безпечної саморегуляції – з іншого. Наймолодші випадки самопошкодження зафіксовані у дітей віком від 5 до 7 років.
Навіщо люди це роблять?
Людина може наносити собі ушкодження з метою впоратися з важкими для нього або неї переживаннями, травматичними ситуаціями, наприклад, насильства або буллінг, невдачами в певної значущої області, а також з неможливістю контролювати своє життя. Це перенаправлення негативної енергії яку людина отримала в дію.
Профілактика селфхарму.
Селфхарм – показник нерозв’язних емоційних проблем. Їх профілактика – це перш за все турбота про своє психологічне здоров’я або здоров'я дитини з самого раннього віку. Будь-яке насильство в сім’ї знижує адаптивні можливості психіки дитини, викликає у нього стан хронічного неконтрольованого стресу.
Дорослим також потрібно працювати над собою, тому що їх невирішені психологічні проблеми і негативні життєві сценарії позначаються на дітях.
Батькам не варто сварити своїх дітей, загрожувати, а обговорити проблему з дитиною, спробувати розібратися в її причинах, забезпечити емоційну підтримку і тепло, щоб він не відчував себе винуватим.
Як допомогти собі чи дитині якщо ви виявили ознаки селфхарму:
Якщо ви дізналися в описаних вчинках себе, – постарайтеся не звинувачувати себе й усвідомити, що вам потрібна допомога.
Зверніться за допомогою до психолога та сімейного лікаря, щоб він вас направив до вузького спеціаліста.
Дуже добре, якщо у вас є близька людина або кілька таких людей, які поспівчувають і з ким можна поговорити про проблеми.
Використовуйте альтернативні методи вираження емоцій: малювання, введення щоденника, написання віршів.
Використовуйте метод заміщення в ситуації коли ви просто зараз хочете нанести собі шкоду, наприклад: ріжте не себе, а папір, ріжте овочі чи фрукти, рвіть не потрібну тканину або одяг.
Приєднатися Практична психологія
